Гортаю меню, – очі лізуть на лоба –
салат, в яким порція, як для мікроба
ціною, як порція для трьох слонів…
В такий ресторації снідати – гріх.
Перерва в робочому часі – обід.
Ну, шо ж – в ресторані обідати слід.
Тут коштує борщ, як у Маска ракета, –
нехай ця їдальня сгорить, як комета!
Вечеря. Свічок мерехтливих вогні.
Гаспачо. Сидельце ягнятка в вині.
Рахунок осилить хіба зорерах…
Такий ресторан посилаємо нах.
А вдома і драники, борщ, і сальце,
в бокалі домашні горілка, винце, –
смачне все і добре, як з лампи від джина…
Так стіл накриває одна лиш дружина.<br>Остап
