***

Повнолуння. Трави в полі
В промінні купались,
А вночі біля тополі
Двоє обіймались.

Одне одному в коханні
Навічно клялися,
А на ранок, мов востаннє,
В обіймах сплелися.

Забирають вже хлопчину
На війну прокляту,
Захищати Батьківщину.
Якось страшнувато.

Плаче гірко наречена,
Все молиться Богу
Та коханого Семена
Проводжа в дорогу.

Розжене сонце веселе
Туман сизий в полі,
Всі тривоги перемеле
У душі поволі.

Закінчилася війна
Аж через 3 роки,
А коханого нема.
На серці неспокій.

Приїхав. Збулася мрія,
Як настала осінь,
Тож гуляли на весіллі.
Село гуде й досі.

Життя видалось щасливе,
Діток народили.
Груші, яблуні та сливи
В саду посадили.

Постаріли вони з часом,
Внуків дочекались.
Збиралися часто разом,
За столом сміялись.

Ще старий альбом гортали.
Як же добре жити!
Про війну і не згадали.
Що душу ятрити?!

21.01.2021
Маргарита Жага
Книга " У пошуках щастя"<br>Маргарита Жага