***

Як казкою дитинства залишилась вона,
Калина, що під снігом,

росла біля вікна…
Так загадкою світло
чудесно мерехтить...
Ми вірили у диво, яке врятує Світ!
І ширилися звуки долинами Землі...
Вертеп співав і славив в щасливій новині!
Народження Христове лунало на віки…
Мов ехо долітало у нинішні часи.
І ніжністю покритий той спомин, що ожив,
Як світлом з діамантів знов душу освітив.
Гуляє вітер в полі, б'ють дзвони у церквах…
І швидкоплинність часу: по колу, раз у раз.