Моя любов мені сказала ні,
і я паскудно й довго чувся винуватим.
Мені здавалось все на висоті
а залишився сам босий і голий
І я пустив любов
я ж не тюрма для птаха.
Навіщо здався їй
старий й дивакуватий.
я ще не раз чув ні,
пускав їх й сам йшов спати.
Бо склалось так,
що я один, а їх багато.
АП
