***

Зупини мене
на об'їзній,
біла.
До Венери
буду твій,
милий.
Покіль нічку
допиватимуть
роси,
Золотаві
розплітатиму
коси.
Ми, летуче
один одного
щастя...
До світанку я,
Сашко,
Ти,
Настя.
Огорну
вуаллю гри
серця пустку -
Наморочу
Татри,
відпустку.
Лиш надію
дарувати
не стану.
До наступної
зупинки,
кохана...
По автівочці
весна
мжею стукає
Знай:
обох нас об'їзна
ошукує.