По вікнах світло пливе глибоке,
над містом виростає тьма,
утомлений ідеш з роботи,
а вдома жде тебе сім'я.
І місяць яскравий над пустелею
веде огляд, неначе циклоп,
а ти, укрившись простирадлом,
хвилину дивишся в стелю.
Втомлений подих і клич бувалий,
веселої юності порив,
біжать кудись дітей зграї…
На добраніч! Тель-Авів.
НЖ
