ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Кохання    68

68

Я так кохав тебе,
і почуттям тим не було пояснень,
неначе пив тебе
і ставав раптом молодшим на мить.

Торги водив з Тобою,
намагаючись збути себе на Тебе всю,
я так кохав тебе,
що зраджував і батьківщину, і душу, і сім'ю.

І жодних зусиль не коштувало тобі,
щоб відкрити мій дрезглий рот німий,
Тобі легко — ти народжена була лисицею,
я ж, як овечка, плівся за тобою.

І не поставить ніхто мені це за провину —
ми, ангели святійших почуттів, раби.

УП

Автор: Cristian VonDyuk
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]