Ти до безумства красива,
до неможливості чиста,
з тобою поруч сором'язливо
ховаю за пошуком очі.
Ти покриваєш поглядом зали
і твої чарівності коло,
неначе сім'ю, їх поважаєш,
усіх своїх подруг дівчат.
Ти не зрозумій мене хибно,
прости за підколки й ниття,
бо я від близькості з Тобою
стаю як мале дитя.
І наче старий, наче вільний,
але все ж залежний від тебе.
УП
