Я не буду дивитись,
як щаслива ти з ним,
і поїду в далекії далі.
Щоб із пам'яті дні,
що ми були удвох,
загубилися, зникли, пропали.
Я не буду ревти
ночами в щоденник.
Навіть зараз, в цю мить,
я не плачу.
І від болю у грудях
затиснутий кадик.
Сам собою пошитий у дурні.
Я твою доброту
виставляв за любов,
а як виявилось —це було марно.
УП
