Плачу літерами , розділовими знаками ,
Сліди від укусів скаженими собаками .
Малюю біль яскравими фарбами ,
Над головою небо з сірими хмарами .
Сюрреалістична картина буття ,
В повітрі міняють « акробати » взуття .
Кривди заливають горілкою ,
Чужий лід іменують теплою грілкою .
Мереживні вікінги , ті , що вміють трохи писати ,
Як до діла , сховався в кущі срати .
Плачу молитвами , нічними страхами .
Рани в душі нанесені ржавими цвяхами .
Автожиття пробіг зробило звивистими шляхАми .
Навіщо сипати бісером перед її « знавцями » ?
Фізіономія тане , не наче воскова свічка .
Чергову усміхнену маску надягаю на обличчя .
Те , що в середині прикрите тином ,
Неможливо перекрутити навіть млином .
Які випробування не принесла би доля ,
Неможливо поставити на коліна волю .
30 . 01 . 2024 року
Ксения Щуцкая<br>Ксенія Щуцька
