Ось сонечько сяє
Над дніпром моїм
Таке яскраве
Як очі мої
Не можу забути
Красу літню
Яка приходе
Та й уходе швидко
Я питаю,
"Ну й куди ти уходиш?"
"Навіщо тобі?"
"Залишайся та й мені світи!"
"То й ухожу, робота така"
"Не можу сіяти, завжди я"
"Мені ще треба іншим світить"
"Бувай мій друже! Наступним літом прийду"
Ось так й уходе, щастечко моє
Залишаюсь на однині, з сірим обличчям
"Хочу ще літа!" – кричав я
Але не приходе, зірка моя.<br>Беклемеш Святослав Олександрович
