Коли щось бринить уві сні,
присмАк на губах солоний,
коли шепочуть якісь голоси,
і аж пітніють долоні…
Готуйся пологи приймати,
напевно, уже не спиш…
У ці хвилини ти – мати:
народжуєтся вірш…
Тож лясни його по сідниці
і відштовхни від грудей –
хай світло своє зірницею
мерщій несе до людей!
<br>Юрій Гундарєв
