У темному лісі блукала душа,
стежину свою шукала.
Гомоніли пташки навкруги і
так мило співали.
Промінчики сонця крадуться
крізь ліс і манять до себе.
Яку ж вибрати стежину мені,
така гарна ще не трапила на очі.
Слухай що сердце скаже тобі –
на вухо їй вітер шепоче.
Вір тільки тому , що бачать твої очі.
Інколи красиві квітки заманять
в темні ліси, що й вибратись не зможеш.
Шукай стежину свою, впевнено йди.
Сердце підскаже…
Лірика життя
Душа.
Автор:
Вікторія Соловйова
Поділитись
