Минуле не для того аби ним порошити
За ним плакати, гнітити
Воно треба, щоб забути та прожити
Забути й викинути у свого серця кінцівку
Десь там, цвіте бузок й співають теж гаївку
Бузок це ж квітка щастя?
То дай вдихну іще разок я запах спокою і миру
Тоді, і лиш тоді я повернусь до сьогодення виру…
Все наче і забулось…
Вже наче і пройшло…
Так, що ж на мене це найшло?
Воно пішло чи теж не приходило
Я повернулась вже до сьогодення також виру.
Бажаю вам усім я спокою і миру
А ще тиші
Та тиші тихої, а не гучної
Любові щирої, та голосної
І що ж на мене це найшло…
<br>Коляса Дарина
