Ти знайдеш ту красу раптово,
Як той дощик із неба крапа.
Та краса тобі скаже билиці,
Та краса тобі сум принесе.
Дівчина, бува, сердешна,
Тільки ìм'я свого не назве.
Дівчина, бува, пройдешня,
Але ж кров яку має, минеш!
І як знав ти спочатку спитати,
Звідки родом така чепурна.
"З Україноньки", – пестила лапи,
З України краса до лиця.
<br>Каріна Кочура
