Душа? Це просто теплота?
Невидима частинка нас?
Усі думки, надій і почуття?
Душа — короткий вічний час.
Ми живемо в ілюзіях! Ти це прийми,
Усе навколо нас, воно не справжнє.
А може, не живими є і ми,
Можливо, теж ілюзія, що доживає.
Читаєш книги, віриш у дива,
Проте чомусь не так усе працює.
Чомусь душа неначе не жива,
Її й митець у сні не намалює.
Душа — поділена на тисячі частин,
Розкидана по паралельних світах.
Можливо, й жити — це не є мотив,
А просто крок крізь простір в наших снах.
І хай не знаєм істини кінця,
І хай лиш тіні по життю крокують.
Можливо, душі вистачить тепла,
Щоб обійняти все, чого не чуєм.<br>viadin
