ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Пробач…

Пробач…

Пробач мене кохана, за любов!
Прости за почуття, які тобі не треба,
Коли щоранку та щовечора я знову й знов…
Все виливаю, мила, їх на тебе…

Прости за погляд, і за посмішку також,
Не злюкай, що тебе я так кохаю!
Нехай там що, але ти знати можеш,
Що я чужий тобі і більш не напрягаю!

Я розумію, мила, що тобі…
Все не потрібне, що для тебе маю…
Та пояснити як, скажи собі!?
Чому так я люблю тебе!? Чому КОХАЮ!?<br>MARUMA

Автор: 

MARUMA

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]