Чорнобривцем цвіте українська душа,
Червоним маком і гроном калини,
І стежиною в полі, що в споришах,
Й щирим словом моєї країни!
Рідна мова — це ключ, що відкриває світи
У предковічне коріння глибоке.
Там звучать колискові і теплі казки,
І пісні, що лунають потоком.
В слові кожному — мудрість прадавніх віків,
У кожній літері — віра в майбутнє.
Наша мова — це код із одвічних часів,
Що об'єднує в силу могутню.
Згадай, коли слово кували в кайдани
І не давали нам гучно співати,
Та мова, як річка, текла крізь тумани,
Щоби вільно і гордо звучати.
Народ у піснях проростив свою мову,
В ній козацька звитяга й свобода.
Несли її в світ, як найвищу основу,
Як історію славного роду.
Та сьогодні за мову ми знову в битві,
Щоб зберегти її пісню і славу.
До Бога звертаємось в щирій молитві,
Хай буде вільною наша держава!
І допоки живе український наш рід,
За нами — сила, і правда, й свобода!
Вона об'єднала в одне ціле наш світ
І буде мова душею народу!
31.10.24р
ID: 1026254
© Svetoviya<br>Svetoviya (Алла Савченко)
