Пишу осінні листи акварелеві,
Золоті відтінки в тумані пливуть.
Штрихи пензлем — спогади пастелеві,
Що в серці моєму назавжди живуть.
Туман розливається сумом по травах,
Ніжно ховаючи сльози в журбі.
Кожен листок, що вмирає у травах,
Шепоче про те, що втрачається в сні.
Як легко душі заблукати у тіні,
Де зникли вже мрії, що гріли колись.
Осінь приходить, мов тиша в обійми,
Залишивши спогади знову на лист.
Тепло відлітає, серце стискається,
Мелодія вітру загублена в сні.
А в очах твоїх світло лишається,
Немов акварелі в шовковій весні.
14.09.2024
ID: 1022194
© Svetoviya<br>Svetoviya (Алла Савченко)
