Не зхОдить
Ластівко моЯ
Той сірий колір
Що лишИла
На тому всьому аж
По тОму як не
Прийшла і
Не прийшла
Ввижаєшся і
Світ холоне
Стихає страх в
Чарівний рівний час
Затерпнуть губи
Ув німім полоні
Тих дивних течій
Що минають нас
Найбільших мук
Прозора не моЯ не
мОя найвищих хвиль
З захоплення душі
Нас з двоє
Тільки
Завжди двоє і
Тільки в мой’ї х’орі’ голові
Ми разом, сонце?
Сон це? сонце, сон це.
Всі кольорИ
Безболісний політ горИ
Розтулена душа з
Тоненьких ниток мріє
Застати радіст’ на
безрадісні’ Земли
Не зхОде
Ластівко моя
Т-той с-сірий колір
Все не зходе
<br>ХРЕСТОСЛОВ
