Бій

Як поранений птах він на землю упав,
Закриваючи рану рукою.
Це кінець, він не знав.
Побратима закрив він собою.
Тихо постріл вночі пролунав.
І на мить захиталась земля.
Десь боліло,болю не відчував,
У думках проклинав москаля.
Побратим щось до нього кричав,
А від градів горіла земля.
Калаша у руках він тримав,
Убиваючи ним москаля.
Кругом дим, всюди кулі літають
І червона від крові земля.
Побратими від куль помирають,забираючи їхні життя.
Він ще не вмер,на ноги треба стати.
В руках у нього автомат і є ще кулі і гранати.
"Бий москаля"-кричить комбат.
Забув про рану,в руках стиснувши автомат.
Із нього він стріляв безперестану.
А після цього кинув декілька гранат.
А бій триває,
Його не зупинити.
За що воюєм,кожен знає.
Ми хочем в вільній Україні жити.
Кістками ляжем тут на полі бою.
До смерті будемо стояти.
Якщо помрем,то не одного москаля ми заберем з собою.
Бо України ми солдати.
Не час ще помирати.
Ще йде на нас москаль.
Ще є набої і гранати.
Тримайся,побратиме,не вмирай!
Ми москаля прогнали,залишились живі.
Поранених забрали.
І шана тим, хто тут загинув на нулі!<br>Олег