Країна на продаж, розбиті дороги,
Люди працюють за хліб і обман.
Ті, хто нагорі, ті, що «від Бога»,
Знову кладуть нас під власний аркан.
Зрада підписана чорним на білому,
Землю скуповують хижі пани.
Долю народу, немов би за правилом,
Знов розміняли на брехні стіни.
Кредити, податки, тарифи, закони,
Все для кишень їхніх, а не для нас.
Ринок роздягне до тліну і скроні,
Врешті залишить лиш попіл і час.
Та поки серце не вмерло у грудях,
Поки ще лють розриває вуста,
Встанемо всі—не в рабських облудях,
А щоб добити зміїне гніздо!<br>Микита Литвиненко
