Скільки я не намагався – обирають не мене.
Віддавав свій час, ділився серцем,
Щиро старався, допомагав у темряві,
А ви обирали байдужих людей.
Вони не цінують, не знають про відданість,
Не допоможуть, як прийде біда.
І, обираючи між вогнем і кригою,
Ви завжди вибираєте холодне й пусте.
Та хай буде так, нехай обирають,
Не стану мінятись, не зраджу себе.
Моя доброта — це не слабкість і невага,
А сила, що серце моє береже.
І навіть якщо не помітите світла,
Що, мов промінь, крізь темряву йде,
Я залишусь тим, хто дарує надію,
Хто руку простягне, коли ви впадете.
Бо я не змінюся, хай світ буде жорстким,
Я залишусь вірним, не втрачусь у тьмі.
Моя душа горить, не холоне з роками,
Хай обирають, але правда в мені.<br>Ілля
