На троні з хвиль

На троні з хвиль – живі кістки без плоті.
Віками потопав він у важкій самоті.
«Я мертвий…. чи живий…?
О море, о почуй же мій нетихий вий!
Морська стихіє, о безкраї води.
Дай ясний знак мені, благаю!
Невже не бачиш ти, що я живий та ніби помираю?»
І прояснилось дзеркало підводне.
І малювали хвилями зірки.
І слух терзало відчуття холодне.
Що не знайдуть його русалки,
Не заберуть до себе моряки.<br>Вадим Гаркавенко