А дні спішать, летять птахами,
Крильми торкаючись землі,
Далека відстань поміж нами,
Але ті спогади живі.
У них сумую, в них блукаю,
Де голос, посмішка твоя,
Співаєш там і я співаю,
З тобою поряд і здаля.
Там сад шкільний,
стежки до гаю,
Розквітла яблуня в вікні,
Твій блиск очей не відшукаю,
Від того боляче мені.
11.06.2025.
Ганна Зубко
