А ти ще згадуєш мене?
Мої зелено-сірі очі?
Як цілував, чекав щодня,
І на руках носив щоночі?
Чи не забув, як шепотів
Мені на вушко ніжні мрії?
Ти грав з вогнем, та розумів —
Я не любов, лиш тінь надії.
А пам’ятаєш той наш сон,
Що так і з нами не здійснився?
Коли взяла тебе в полон —
Ти мовчки від мене відхилився.
Тепер лиш згадую ті дні,
І все, що сталося зі мною.
Минуло все, мов тихий сніг…
Та я була щаслива з тобою.<br>Оксана
