студеним молоком
розливсь Чумацький Шлях…
в нічному небі ти
ворожиш на зірках…
не знаєш, куди йти…
розтроєна душа:
боїшся й висоти,
і впасти долі, вниз,
й з дистанції зійти…
так стій же, зупинись!..
без якоря пливти –
геть з розуму зійти…
все згладжуєш кути,
то спалюєш мости…
і врешті опиняєшся
на краю світу ти…
де втомлена душа,
згорнувши свої крила,
інтригам-лабіринтам
всі двері зачинила…
і зорі з висоти
шепнули: хоч впади –
ти встань і далі йди…
не гасни лиш… світи…
08.02.2022
Юлія Маринич<br>Юлія Маринич
