Війна біля смерті — як сестри,
по-жіночому ніби звучить.
Та пройти бойові кілометри
чоловікові доля велить.
Заручила свинцева обручка
і землею прикрила навік…
Куля ворога вдарила влучно,
перервавши орлиний політ.
ПРИСПІВ:
А ти згадуй. згадуй, згадуй
поіменно загиблих солдат,
бо лиш міцніші стали
перед пам'ятю наших втрат.
А ти міг би, міг би, міг би
полягти замість нього в бою?
Як він не пішов захистити тебе,
врятуваши весну твою!
Де кулею серце пробито,
те місце накрила медаль
і плач материнський над світом
посіяв і біль, і печаль.
Сусідка брудна і зрадлива
змією вповзла на поріг…
І впали, як колос на ниві,
найкращі сини у борні!
ПРИСПІВ.<br>В'ячеслав Семенко
