Непідвладне ні волі, ні розуму,
біля серця в глибинах придонних –
наче поза життєвою прозою,
почуття несвідоме.
Не вписати в закони чи формули,
у книжках просидівши до втоми,
не навчитись навмисне духовному
почуттю несвідомому.
Поміж цвіту вишневого деревця,
біля рогу забутого дому,
з далини світанково повернеться
почуття несвідоме.
Так і кличе нас, всупереч логіці,
через ризики у невідоме,
і несе, наче коні розгонисті,
почуття несвідоме!
Не порівяне з песиком Палова,
вітчизняне, своє, автохтонне,
з молоком при народженні дане нам
почуття несвідоме!<br>В'ячеслав Семенко
