Той садочок все те пам'ятає
Скільки було радості в тім садку
Скільки було в тім садку любові
І як співав козак пісеньку свою
Як одного разу ранньою весною
Прегарна дівчина сюди прийшла
Сіла тай залилась гірькою сльозою
Бо в коханні щастя не знайшла
Вона плакала і тихесенько просила
Щоб небеса забрали душоньку її
І тепер приходить, але вже сива
А з нею і внученьки малі
Той садочок все те пам'ятає
Як одного дня злодії тай прийшли
Як вони поміж собою хохотали
Що якійсь жінці хату обнесли
Жінка та була незряча
Ще й пересувалась у візку
Стара яблуня яка вже досихала
Похитнулась і упала
Закривши навіки їхню маячню
Та земелька все те памятає
Як одного сонячного дня
Загуділа пила аж собака десь залаяв
І не залишилось від садочку жодного пенька
<br>Іван
