Стомлений погляд,
Зморшки чола,
Волос сивіє –
Старість прийшла.
Мружаться очі,
Глянуть вдалину…
Інеєм присипле
Ранку сивину…
Стомлено поскрипне
Хвіртка під вікном –
Радість ворухнеться
Шовку полотном.
Ні, то вітер віє…
Самота навік.
Роса сльозу змиє
З борозняних щік.
Знов надворі вечір.
Знов в самотині
Свічечка журливо
Сяє у вікні.
18.04.1999<br>Юлія Маринич
