Розлітаються листя осінні
І, танцюючи, цілують в уста,
Для минулого – то лише тіні
Та чекає їх спільна мета.
Всі танцюють і палко цілують.
Цей танок не спинити нічим
Вони болі у душах тамують
Мир в душі моїй роблять тривким.
Спокій серце моє огортає…
Сніг із листячком вже проліта
І землі, ледь торкнувшися, тає,
Та волосся вкраша, як фата…
Грудень 2009р.<br>Брезіцька Ольга
