Пишу в неминучість,
Мов сповіді крик.
Гнучкою структурою —
В сірий граніт.
Думки мої рвані,
Злітаючи в осінь.
Шукаючи схову —
Встелилися — досить.
Блукати по схилах
Незнаних вершин,
Шукаючи пам'ять
Загублених днів.
Круги по намолених
Тропах — штовхатися…
Як знову прийдеться
Сюди ж повертатись.<br>Макс Громов
