А на гіллі верби старої,
Немов на гойдалці-колисці
Мавка, що схожа із весною
Біля води сиділа близько.
А біля неї Лукаш-вітер
Грав про кохання так натхненно
На чарівній своїй сопілці
І заворожував серденько.
Вона замріяно всміхалась,
Слухала музику казкову,
Про все на світі забувала,
Була щаслива від любові.
2019 р.
