Лелекою я хочу полетіти над землею,
В польоті квітку миру віднайти,
Щоб квітка та зустрілася з війною,
І не дала себе у ній перемогти.
Я б вільним вітром промайнула полем,
Зібрала в ньому трави від біди.
Я б ліки з них зварила для спокою
І окропила всі стежки війни.
Я б землю пригорнула би до себе,
Її я б цілувала, як завжди.
О, земле рідна, як же нам всім треба,
Щоб ти, рідненька звільнилась від чуми.
Крилом я промайнула би над лісом
І кожен стовбур оглянула б знов,
Нехай стоять, як варта на кордоні,
Вони хай стережуть нашу любов.
Я б пролетіла над морями, над річками,
Взяла б з собою чистої води.
Я б землю полила, зруйновану роками,
Нехай відродить все, після війни.
З війною клятою зустрінусь у двобої,
За рідну землю битимусь щодня.
Тендітна я, забруднена вся кров’ю,
Але війну, повірте, я б перемогла.
Лелекою я б пролетіла над тобою,
Лелекою я б пролетіла над журбою,
Лелекою я б пролетіла для спокою,
У дзьобі діточок для тебе земле, принесла…
13.04.2026
<br>Віктор-Севила
