Мене все дістало,
Ніхто мене не чує.
Син мене ігнорує,
Я піду на іншу квартиру.
Гарно — все просто кинути й піти,
Гарно — у всьому мене звинуватити.
Гарно — себе без кінця жаліти,
Це стан ідеальний — ні за що не відповідати.
Всі винні тобі, всі навколо боржники,
Всі винні, крім тебе, завжди.
Кажеш: «Ти на сина погано впливав,
Тому він не слухає, нічого не робе».
А можливо, причина у тому,
Що не треба кричати по дому?
Постійно по руках його бити,
Бігати й та на всіх кричати?
Навчись для початку себе контролювати,
Спробуй себе спершу виховати.
А вже тоді до сина мого підходь
І спільну мову із ним знаходь.
Потрібно Іслам нарешті прийняти,
Шлях прямий і правильний вивчати.
За мною піти, дітям його показати,
А не життя на образи міняти.
Бо поки в тобі лиш пітьма німа —
Бо Бога в душі і в голові нема.<br>Іван Геннадійович Юрченко
