Мамусю, не плач… я поруч,
хоч тілом давно вже не тут.
Я в небі тепер — між зорями,
де не болять більше груди від куль.
Я бачу, як ти засинаєш втомлена,
як шепочеш молитву тихенько:
«Боже, бережи мого сина…»
І я чую тебе, рідненька.
Мамо, не треба чорного шити,
не треба ховати обличчя в долоні.
Я в серці твоєму — там, де весни
цвітуть під старою вишнею в домі.
Пам’ятаєш, як я малим
біг до тебе босоніж по росі?
Ти сміялась і кликала в хату,
а я кричав: «Мамо, я живий!»
От і зараз — я живий, лиш інакше.
Мій подих — це вітер ранковий.
Мій крок — то громи за хмарами,
а слід — то промінь рожевий.
Сестричко моя маленька,
пробач, що не встиг обійнять,
що не встиг тобі розказати,
як ти мене вчила літать.
Ти ж пам’ятаєш, як писала листи
на передову, з дитячими малюнками?
Я ховав їх під серцем,
вони гріли краще за сонце.
Ти тільки не плач, будь сильною,
і неси в душі світло, що ми берегли.
Коли стане важко — глянь у небо,
там я малюю тобі крила з зірок.
Кохана моя, прости мені,
що не встиг сказати востаннє — люблю.
Що не встиг до весілля,
і біле платтячко лишилось у сну.
Я беріг ту мрію, мов кулю в грудях,
і навіть коли темніло навкруг —
я думав про тебе, про твої очі,
і серце не зупинялось від рук.
Ти ж не плач, коли вечори тихі.
Я поряд — у шелесті листя, у снах.
Коли вітер торкнеться твого волосся —
то я цілую твоє ім’я.
А татові скажи — я не злякався,
я просто пішов туди,
де вже немає війни.
Ми стояли до останнього,
щоб ви жили під мирним небом,
щоб дзвеніли школи і сміялись діти,
щоб більше ніколи ніхто
не чув вибухів у своїй оселі.
Мамо, не гаси лампу біля вікна.
Я знаю — ти чекаєш мене додому.
Я прийду — лиш не в тілі,
а в пісні, в траві, у спогаді, в слові.
Коли впаде дощ — то я повернувся,
щоб змити пил із твого вікна.
Коли в полі виросте мака —
знай, то моя краплина тепла.
Я не пішов — я став небом,
я став частинкою тиші й зорі.
І кожен світанок над степом
шепоче: «Він знову прийшов до Землі…»
Тож не плач, моя рідна мамусю.
Не журися, моя сім’я.
Бо навіть у смерті я поруч —
з любов’ю, що вічно твоя.<br>Івасюк Анастасія
