Ясени

Безжалісний час плине у даль,
тягнучи за собою мітки минулого.
А ясени тихо шепочуть про нас,
а на ясенах дотики, тіні забутого.
Танцюють листвою осінній свій вальс,
вже стільки років поміж собою.
А дотики ніжні, повні любові.
На пам'ять залишаться там із тобою.
І згадують теплі ночі зіркові,
І як не одних закривали від зливи.
І обійми ті, лагідні, вірні.
І як до світанку очей не закрили.
Не бійтесь, хай вогонь оминає,
красу що в смерті своєї величні.
Тих що матір-природа до себе ввібрала.
Прекрасне безсмертно, на віки, на вічність.<br>Євгеній