Квітки розквітають на світанні,
За ними й мої почуття.
Все роблю на одному диханні,
Забуваючи що таке метушня.
І природа довкола вʼюнка,
Дає світлість моїм почуттям,
Коли вона така гарна, дзвінка,
Дає поштовх всім балачкам.
Та в мені стихає вулкан,
Як на серці розтанули хмари,
Та на дворі спадає туман,
І на полі розцвітають тюльпани.
Лірика життя
Весна
Автор:
Анжеліка Заболотнікова
Поділитись
