За що все це нам?
За волю!
За те, що не скорилися ми,
Кацапській гнилій потворі,
В запеклій борні й вогні.
За те, що ми вільні люди,
За те, що ми козаки,
Що дихаєм на повні груди,
У власному славнім житті.
За те, що ми любимо працю,
Ми любимо світле життя,
Що в нас дитина не плаче,
Що любить вона навчання.
За що все це нам?
За вірність!
За вірність родині своїй,
Що бережемо пам’ять роду,
Від діда до рідних дітей.
За віру свою православну,
Яка борони́ть нас завжди,
А не московську церковну зраду,
Де закривавлені їхні попи.
За те, що живе і співає,
Дружина твоя молода,
Що пісня летить небокраєм,
І з Богом життя промовля.
Ординцям таке не доступно —
Ні воля, не вільне життя.
Плазують вони підступно,
В лабетах свого царя.
Навіщо їм воля та праця?
Жебрацтво, крадіжки, пиття,
Це їхня російська вдача,
Бо розуму в них катма.
А як нема чого їсти,
Навколішках йдуть до царя.
Отож і лізуть скрізь, нечисті,
І заздрість — їхнє буття.
Де добре живуть добрі люди,
Туди і преться орда…
За що ми б’ємо́ся?
За долю!
За спокій нашій сім’ї,
Щоб мати в житті свою долю,
Яку виборюєм ми.
07.12.2025 Війна
