Сонце встало, прокинувся й вітер,
Потихеньку спиває росу,
Особливих якби́ іще літер —
Описати усю ту красу.
Щебет там, щебет тут, звідусюди
Летять в душу птахів голоси,
Зупиніться, прислухайтесь люди,
Не минайте такої краси!
Листя просить:
— Рукою торкнися!
Трава вгору шепоче:
— Погладь!
В енний раз в усе це влюбися,
У цю Божу земну благодать!
22.05.2026.
Ганна Зубко
УВАГА!
Знаю, що не дотримуюсь правила,
але не піднімається рука
написати „Бог” з малої літери.
Прошу вибачення!