Коляда колядується, а на серці не світло.
І зірки лиш на палиці й в небі.
То ж навіщо прийшов Ти людиною, Бог?
Що в цім світі від нас Тобі треба?
Ми чекали царя, нову владу Свободи.
Ти ж говориш, що Царство вже в нас!
Ми ж звичайнії люди – ковалі, хлібороби,
А Ти кажеш ярмо Твоє взяти вже час!
Ми говориш, що ми, то є Ти,
Пропонуєш богами нам стати.
А куди нам іти, і за ким нам іти? Поконкретніше можеш сказати?
Взагалі, я послухав Тебе. Скажу чесно, якась маячня.
Мир у домі знайти, всіх прийняти, простить
та світанку радіти щодня.
А ще думати треба свойов головов,
Пропускати думки ці крізь серце.
І що віра без дії цілковито мертва.
Хтось в здоровому глузді ведеться?
Щоб піти за Тобою те Царство шукати
Треба зовсім звихнутись, себе відцуратись!!!
І вернутись до сЕбе. СебЕ – Джерела!
На Голгофу зіп'ятись, зрозумівши – це Гра!
Ми щороку святкуємо Святеє Різдво.
Славлять Бога уста не святії.
Бо тримаємо камінь на якому ВЖЕ кров.
І не хочемо вірить Тобі, в ТВОЇ мрії!!!!
29.12.2025<br>Оксана Шакун
