Він не бере до рук ні пензля, ні ножа,
Його майстерня — люди й вразлива душа.
Ущент розсиплеться упевненість на прах,
Коли зростить він у душі тягучий страх.
Він не лишає по собі брудних слідів,
Направить впевнено туди, куди хотів.
Вдягає маски, що пасують під момент.
Для нього люди — лиш потрібний інструмент.
Митець ілюзій, архітектор чужих дій.
Нав’яже легко казку із твоїх же мрій.
Як усвідомлення порве страхи і сни —
то ляльковод втрачає владу над людьми.
28 травня 2026 р
