ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Воєнні    Застигло місто у жалобі

Застигло місто у жалобі

Застигло місто у жалобі
За павшим воїном своїм.
Дерева гілля опустили,
Щоб попрощатися із ним.

Сумують вулиці в щему,
І квітами устелена хода.
Неспішно прапор пропливає,
І щильно замкнуті вуста.

Стоять в жалобі на колінах
Хто знав бійця, і хто не знав.
Так проводжають чийогось сина,
Який життя своє віддав.

Затихли звуки піднебесні,
Не зрушивши святий покій.
Душа з лелекою зустрілась,
І віднайшла прихисток свій.

Вона прощається із тілом,
З яким до цих часів була.
Останній погляд на могилу —
І душу в небо понесла.

Лети до Бога, моя рідна,
Скінчилося земне життя.
Героям Він дарує милість,
А ворогів жде каяття.

Лелека — ангел України,
Країни душу береже.
Вона не встане на коліна,
Вона Вітчизну підійме.
02.05.2026

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]