Тобою дихаю і йду,
І світ вміщається в сліди.
Тобі і звичкам піддаюсь,
Іду туди, куди йдеш ти.
Ти поруч, ніби вічна тінь,
Твій погляд душу мені гріє.
З тобою добре, коли день,
Не страшно, коли вечоріє.
Ти засинаєш біля ніг…
А ранок знов приносить шок:
Ти зжер мій черевик і зник,
А поруч — згризений клубок.
Мій Вульф, мій грізний, дикий звір,
Хоч зростом — менше за подушку.
Ти — мій маленький рекетир,
Що лиже ніс, цілує вушко.
04 червня 2026 р.
