Широкий став між пагорбами знову
ДрімА повільно. Тиша навкруги.
Навколо тиші об'єднались риболови
Під укриттям високих берегів.
Потужні сосни пагорби вкривають
І верби нахилились до води,
А риболови їх не помічають –
Так ваблять їх захоплення плоди
Клює нечасто, начебто повАгом
Карась собі ціну установив.
А рибаки очікують аншлагу –
Приманку ж бо сам бог благословив!
Ліниво перекинувшись словами
І з поплавця не зводячи очей
Вони, як на долоні перед нами…
І це – найбільший наш сьогоднішній трофей.<br>Валерій
