Сірий колір сів на очі
Настрій зіпсований в край
Нічого не бачити ні чути не хочу,
Бо мій сину 3 день хворав.
О, Аллах, як важко ті часи прожити
Коли нічим йому не допоможеш
Я молюся що хвилини,
Щоб Твої ліки він отримав.
Ці ночі довгі, наче вічність,
Там, на підлозі, біля ліжка твого слів не треба.
Ловлю я кожен подих, кожну звичність,
І серце рветься з криком аж до неба.
Ти підіймався в гарячці, крізь сльози,
Шукав мою руку, блукав у пітьмі…
«Я тут, мій синочку, утишаться грози», —
Шептав я, і плакали ангели вкрай вдалині.
Молитва та Коран,
Це все що потрібно в ці дні,
Я молюся за тебе мій сину,
Бо ти у мене понад усе.
Світ краски втратив,
І нічого не вартий
До поки ти кволий,
І ще не зовсім здоровий.
Моя молитва почута,
Ін Шаа Аллах,
Температура спала,
Твоє лице засіяло
І дихання рівним стало.
Ти посміхнувся — і світ оживає,
Альхамдуліллях, відступила пітьма!
Твій сміх кольорами мій дім засіває,
І страху в душі вже ні краплі нема.
