Іслам — покірний Богу,
Дослівний переклад знає світ.
Релігія миру, спокою й дороги,
Що залишає в душах добрий слід.
Ти не згоден? Сядь і розберись!
Не вір стереотипам та омані.
В глибінь святого слова подивись,
Знайди там істину, вийди із туману!
«Будь м'яким з ними», — так Аллах казав,
Звертаючись до Пророка.
І він святою добротою світ повчав,
Пів людства до Творця привівши довіку.
Ті, хто його колись проклинали,
І під пороги підло сміття кидали,
Іслам серцями згодом приймали…
Чому ж вони цю віру обирали?
Бо доброту та істину Пророк приніс,
Він не карав за злобу та образи.
Він рятував людей від горя й сліз,
Даруючи Всевишнього накази.
Бо сила не в мечах, що плоть карають,
І не в словах, що сіють лють і страх.
Серця людей лише тоді палають,
Коли любов цвіте на їхніх вустах.
Покірність Богу — це не рабська доля,
Це мир в душі, що вищий за хвалу.
Вона дарує серцю справжню волю
І відкриває світло крізь пітьму.
Тож схилимо коліна перед Богом,
Залишимо образи і гріхи,
Адже нічого більшого не треба,
Ніж до Творця знайти свої шляхи.
