Нам так страшно… Втрачаємо завтра.
Задихаємося, відчуваючи лихо.
Ігри закінчені в житті-театрі,
Ми прокинулися від вибухів.
Життя як сон-нескінченним здавалося.
Ми прокинулися,тому радіємо.
Нам для життя достатньо небагато,
Якщо щастя сяє всередині нас.
Радість черпали від теплого сонця,
Але прокинулися від обстрілів,
Нам для щастя достатньо віри,
Віри в непохитне завтра.
Ми молитви з тобою згадували,
Відсторонившись від пустих турбот,
Ми молилися і твердо знали,
Все проходить і це пройде.
Життя так скоро повернеться колишнє –
Безтурботні весняні дні.
Нехай з тобою ми не забуваємо,
Як молилися "Врятуй і збережи!"
Sem<br>Ilsem
