У ніжності ночі, у сяйві зірок,
У тиші безмежжя життя твоїх строк,
Лунає симфонія, мов голос душі,
Що просить людину почути її.
І серцем відчути, і шлях той знайти,
Крізь бурі й тривоги до себе прийти.
Заслухатись в музику серця свого
І більше не втратити в світі його.
У ніжності ночі, у сяйві зірок,
У тиші безмежжя життя твоїх строк,
Лунає симфонія, мов голос душі,
Закликає люб’язно: «Почуй же її».
15.06.2026, Івушка Моргентал (Благовіщенська)
